Блевіт, -ту, м. = блават 2.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть.
Пурнути Cм. пуринати.
Узагалі нар. Вообще.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
Холера, -ри, ж.
1) Холера. Вони з холери повмірали.
2) Раст. Xanthium spinosum L. Cм. холерний 2.
