Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дробовик

Дробови́к, -ка, м. Охотничье ружье. Аф. 394. Ум. дробовичо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБОВИК"
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. О. 1862. V. Кух. 37. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала. Кух. (О. 1862. V. 33).
Ділени́ця, -ці, ж. Часть, пай, доля. Cм. Дільниця. Св. П. І. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Купі! гл., дѣтс. Купаться.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Понахаркувати, -кую, -єш, гл. Нахархать, наплевать (во множествѣ). Ото понахаркували, — візьми хоч піском позасипай. Богодух. у.
Порозмальовувати, -вую, -єш, гл. Расписать красками (во множествѣ)
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. роки́точка. Мет. 56.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОБОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.