Відплата, -ти, ж.
1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати.
2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук.
Заступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. заступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Улиця у-продовж людьми заступилася. І. 101). 2) Заступаться, заступиться. Чоловік заступився, став пана просити, що його жінка не сповна розуму.
Левеня, -ня́ти, с. Львенокъ. І левенят розгублює левиця. Ум. левенятко.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть.
Цитрина, -ни, ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Ум. цитри́нка.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
