Зімо́вище, -ща, с. = зімовник.
Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Позбавити, -влю, -виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл.
1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Із його сала свічі посукала.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Солодко нар.
1) Сладко.
2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. посл. ум. солоденько, селоде́сенько.
Трусник, -ка́, м. Заяцъ.
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2.
