Відстрявати, -ряю, -єш, сов. в. відстряти, -ряну, -неш, гл. Отступать, отступить отъ чего, отстраниться. Хотіли гуртом купить ту землю і Павло був між нами, а тоді він од нас одстряв.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало.
Зменшування, -ня, с. = зменшення.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Ум. ляшка.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.