Безстаточно нар. Неблагоразумно, непорядочно. А чоловік завжде грішить та й безстатечно.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій.
Роздобуток, -тку, м.
1) Раздобываніе, добываніе, добыча, промыселъ. А ну лишень на роздобутки. Опріч хліборобства, инших роздобутків не трапляється.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Наливайко шугонув у Цісарщину.
