Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Майда́н, -ну, м. 1) Площадь. Передо мною дуже широкий майдан. Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. 2) Лѣсная поляна. 3) Заводъ для гонки смолы.
Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Усиленно ласковый, усиленно привѣтливый, но въ то-же время неискренній. Слова масні, а пироги пісні. Масної бесіди чоловік.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула.
Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати.
Хлібити, -блю, -биш, гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці.
