Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл.
1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук.
2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить.
3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась.
Неприхильність, -ности, ж. Нерасположенность, неблагосклонность; непріязненность.
Оберегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. оберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Быть осторожнымъ, беречься, поберечься. Та й загрюзились у бакаї. Той хазяїн аж плаче та того хлопця лає, шо не оберігся.
Пава, -ви, ж.
1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава.
2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Ум. павонька, павочка.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Ум. сукняночка.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.
