Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидя

Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДЯ"
Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Закоси́чити, -ся. Cм. закосичувати, -ся.
Знакомитель, -ля, м. Знакомый. У мене є в Охтирці знакомителі. Харьк. у.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Топленина, -ни, ж. Расплавленныя вещества. Шейк. Ум. топлени́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.