Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Вишинк, -ку, м. Розничная продажа вина, распивочная продажа нитей. Взяти на вишинк.
Відбудувати Cм. відбудовувати.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь.
Зада́р нар. Даромъ.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий.
Коваляк, -ка́, м. Навозный, лошадиный жукъ. Geotrupus stercorarius.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Повирівнювати, -нюю, -єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
