Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга.
Волоття, -тя, с. соб. Колосья проса или овса. Ой просо, просо волоття! У кукурузы — волосообразныя кисти сверху.
Же́рех, -ха, м. Мелкій ледъ на рѣкѣ.
Замотори́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Заспѣшить. Замоторився він, як у школу йти.
Кибисть, -сти, ж. = кебета. Нема кибисти у його.
Книга, -ги, ж.
1) Книга. Листоньки пише, книги читає. Ой хто б мої слова списав у книгу.
2) Томъ, часть сочиненія.
3) Чайка (птица). Ум. книжечка, книжка. Зроблю маленьку книжечку. Письменному — книжка в руки. Троянське плем'я все засіло коло книжок та аж потіло і по латинському гуло.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю.
