Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Косінка, -ки, ж. Плетеница изъ неньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетутъ на косінці з прядіва... Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки... а доплітають його вже дівчата.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ).
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка.
