Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жижа

Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖА"
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Насіяти Cм. насівати.
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Лошадиная болѣзнь. Сим. 61, 76. Карбункулъ у скота. Шух. І. 43. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови. Сим. 76.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода. Канев. у.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Тім'я, -м'я, с. Темя. Тім'я не заросло. Ном. № 8567. Ум. тім'ячко. Грин. II. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.