Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жируха 1

Жиру́ха 1, -хи, ж. Шалунья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУХА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУХА 1"
Балберний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Безрукавка, -ки, ж. Родъ женской одежды безъ рукавовъ. Подольск. г.
Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Мняки́на Cм. м'якина.
Усохнути. Cм. Усихати.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИРУХА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.