Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилба

Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Бедратий, -а, -е. Широкобедрый, съ развитыми бедрами. Рудч. Чп. 255. Ідуть воли дорогою та все бедратії. Мет. 455.
Вимахати Cм. вимахувати.
Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву. Борз. у.  
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.