Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилба

Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Згроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Обратить въ деньги. Як їхатимуть вже відсіль на Капказ на житло, то сей садок згрошять. Черк. у.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Облізок, -зка, м. = обаполок. Кобел. у.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Промолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить неженатымъ. Промолодикував свій вік, не знайшов собі пари.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Сулія, -лії, ж. Большая бутыль. Ум. сулі́йка. Грин. І. 235.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.