жилба
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ум. жилбонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Том 1, ст. 484.