Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилба

Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Висвистати Cм. висвистувати.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Завго́дно нар. Угодно. Ізвертаєшся і чоловікомъ, і свинею, і к'пикою, і чим завгодно. Рудч. Ск. II. 176.
Заве́зти́. Cм. Завозити.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Нахливці нар. = нахильці. Випив горілку нахливці. Зміев. у.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.