Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилба

Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛБА"
Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. №8386.
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Лв. 100. Cм. Гордовина.
На́бік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648.
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу. Чуб. V. 75.
Перекладання, -ня, с. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Росквітлий, -а, -е. Расцвѣтшій. МВ. І. 18. Росквітлі садки й городи. МВ. І. 13.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Грин. III. 86. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка. Н. п.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288. 2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.