Виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ.
Запа́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. запа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится.
2) ж. Илъ.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри.
2) Потолочься нѣкоторое время.
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Гаманець з причандалам. Люлька з усіма причандалами.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами.
Хвилювання, -ня, с. Волненіе.
