Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живко

Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Квадровий, -а, -е. = квадратовий. Вся хата була зложена з липових квадрових брусів, гладко витесаних. Стор., Ум. квадро́венький. Н. Вол. у.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Лисну́ти Cм. лискати.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Підмогти Cм. підмагати.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Полатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2)боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.