Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живко

Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
До́ста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219.
Зви́дитися, -диться, гл. безл. Показаться. Се тобі... звидилось, що я хмурний. О. 1862. VIII. 11.
Наскладати, -да́ю, -єш, гл. Сложить много. Желех.
Повнявий, -а, -е. Полноватый.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Таркатий, -а, -е. = тарканистий. Шейк.
Торзати, -заю, -єш, гл. = торсати. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.