Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живко

Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВКО"
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Є́ресь, -сі, ж. Ересь.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L. ЗЮЗО. I. 113.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю. Грин. Изъ устъ 93.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Скарлючитися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.
Схолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Хома як глянув, то й схолонув. Рудч. Ск. II. 176.
Чванливо нар. Чванно, важно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.