Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Боїще, -ща, с.
1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. Івась кидає свої боїща та руйнування.
2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Зві́сний Cм. звісен.
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Кракати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала.
2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ.
