Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жирно

Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРНО"
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Опарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. опаритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться. Опарився, як муха на окропі. Ном. № 1821.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.  
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Помурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.