Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живущий

Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. МВ. ІІ. 147. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. Шевч. 615. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. Опат. 6. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. Рудч. Ск. II. 109. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. Шевч. 263. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом. Ном. № 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВУЩИЙ"
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Дротяни́й, -а́, -е́. Проволочный. Рудч. Ск. І. 60. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. Млр. л. сб. 209. дротяна́ запа́ска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Шух. І. 132. Ум. дротяне́нький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає. Чуб. V. 494.
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Навкру́г, навкруги́, нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Чуб. V. 328. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги? Рудч. Ск. І. 167.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Підзамчанський, -а, -е. Находящійся въ мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанські хати. К. ЦН. 174.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.