Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живущий

Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. МВ. ІІ. 147. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. Шевч. 615. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. Опат. 6. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. Рудч. Ск. II. 109. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. Шевч. 263. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом. Ном. № 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВУЩИЙ"
Архитекту́рний, -а, -е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Нерозвитний, -а, -е. Не развившійся, не распустившійся. Іно жаль мені на отця свого: оженив мене малолітнього, нерозумного, нерозвитного. Грин. III. 335.
Понатискати, -ка́ю, -єш, гл. Тоже, что и натиснути, но во множествѣ.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Чаплюра, -ри, ж. = чапля. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.