Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидочок

Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДОЧОК"
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Комиш, -шу, м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах. ЗОЮР. I. 75.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.