Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом.
Продоїти Cм. продоювати.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры.
