Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилочка

Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛОЧКА"
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Забала́кувати, -кую, -єш, с. в. забала́кати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Мнж. 96. Забалакує до його так люб'язненько.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина. О. 1862. І. 60.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.