Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт.
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. б) Circaea lutiniana L. в) Sonchus arvensis L.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Похвала, -ли, ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. На похвалу сорока яйцем похвалиться.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1.
