Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жидик

Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИДИК"
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Н. п.
Облізти Cм. облазити.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Хавдій, -дія, м. Обжора. Желех.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.