Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жижло

Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЖЛО"
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Допів- Полу-.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Ном. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. К. ЧР. 300. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут! Рудч. Ск. І. 26.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. МВ. І. 137. Мій брат буде обладувати полем. Рк. Левиц. Володимир князь царством всім обладує. Драг. 249.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЖЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.