Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шакша

Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАКША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАКША"
Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій. ЗЮЗО. І. 168.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Приладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. приладитися, -джуся, -дишся, гл. = приладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади. О. 1862. IX. 125.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Укріпити Cм. укріпляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАКША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.