Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня.
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Пересумувати, -му́ю, -єш, гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? сум пересумувати. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Хотіли стареньких підневідить.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану.
Хрящ, -ща, м.
1) Хрящъ. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем.
3) пт. = деркач. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини.
2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60.
