Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шаблюка

Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЛЮКА"
Бра. Сокращ. зват. пад. отъ брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу.... що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит. Гол. IV. 438.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАБЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.