Гатала нар. Вскачь, галопомъ. Жид їздить або тюпки, або гатала.
Гри́веник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Промовка, -ки, ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Cм. промова, промівка.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
