Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz).
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий.
