Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать.
Біб, бобу, м.
1) Раст. Бобъ, Vivia faba L.
2) дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «про-бі»] взяв доброго бобу. Былъ сильно побить. дав йому бобу залізного ззісти. Застрѣлилъ? Задалъ непосильную задачу? Ум. бібик, бобик, бобок, бобичок. Ув. бобище.
Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Гич, -чі, ж.
1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній.
2) ні гич. Ничего. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Дурк, -ку, м. Стукъ. ду́рки роби́ти = дуркати. Cм. туркіт.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий.
Натьопатися, -паюся, -єшся и натьо́пкатися, -пкаюся, -єшся, гл. Нажраться. Злізь на мене та й натьопайся. Уже натьопкався кваші.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій.
Хляти, хляну, -неш, гл.
1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух.
2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий.
