Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шабльований

Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЛЬОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАБЛЬОВАНИЙ"
Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлі-люлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. коханочка. Вийди, серце-коханочко! Мет. Всі дівочки-коханочки до церковці йдуть. Мил. 120.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Укладатися, -даюся, -єшся, сов. в. укластися, -кладуся, -дешся, гл. 1) Укладываться, уложиться. Зовсім зібрався і уклався, і скільки видко почухрав. Котл. Ен. 2) Укладываться, улечься. Він вже й уклався спати. Стор. І. 63. Уклався місяць спать. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 81). Піди вкладися гарно спати. Котл. Ен. II. 35.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. І. 1. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАБЛЬОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.