Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому.
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. Віджалуйте гроші на таке діло.
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого.
Ирід, -рода, м. см. ирод.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ.
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка.
