Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шалапут

Шалапут, -та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛАПУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛАПУТ"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бормотіти, -чу́, -ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерготати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Відпарити Cм. відпарювати.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Пикатий, -а, -е. Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Ном. № 8633.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАЛАПУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.