Винюхати Cм. винюхувати.
Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Дріма́ння, -ня, с. Дреманіе. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання.
Змикати, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Зомкнуло пальці. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі.
2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає.
