Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Наторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать.
Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Другий тиждень ногою не орудую. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ.
Тулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Скитаться, слоняться. Ти туляєшся, не хочеш іти. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. Сірома по під тинню згорблена тулялась.
Умішати Cм. умішувати 2.
