Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ).
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький.
Чирчак, -ка, м. = чирч.
