Ведмедик, -ка, м.
1) Ум. отъ ведмідь.
2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris.
3) Родъ хмѣльнаго напитка.
4) Наливное колесо въ мельницѣ.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Саморадощі, -щей, ж. мн. Гадость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував.
Світич, -ча, м.
1) Свѣтильникъ, фонарь. В трупарні світич світить, але вже конає.
2) Подсвѣчникъ.
3) = світлач.
4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину.
5) Паникадило, церковная люстра.
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
