Захолода, -ды, ж. Прохлада.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні.
Повторне нар. Вторично.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник.
Пошкварити, -рю, -риш, гл.
1) Пожарить нѣкоторое время.
2) Изжарить (во множествѣ).
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів.
