Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Женьчуги́, -гі́в, м. мн. (вмѣсто: жемчуги). Бѣлые стекляные бусы у гуцулокъ.
Заскі́пати гл. Встрѣчено въ безличной формѣ въ слѣд. бранномъ выраженіи: А в голові би ти заскіпало! — т. е. чтобы заболѣла тебѣ голова такъ, какъ будто бы ее кололи. Cм. скі́пати.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Увійшовши в школу, навчав. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули.
Праволомний, -а, -е. Законопреступный.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель.
Упхати Cм. упихати,
