Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Ум. скоринка, скориночка.
Трьохскладовий, -а́, -е́ Трехсложный. Трьохскладові слова.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.
