Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки.
Засталя́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Заискивать. Еней з Палантом обнімався і в його приязнь засталявся. и Словарь 11.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Лас, -су, м. Вкусъ, влеченіе, желаніе. Кожний Івась ма свій лас.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей.
Тілечко II, -ка, с. Ум. отъ тіло.
