Галявна, -ни, ж. = галява.
Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Все теє гуляще, дак таке випещене.Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. А я осе гулящим часом до вас. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Кельня, -ні, ж.
1) Лопатка у штукатуровъ.
2) Каретный кузовъ.
Лаха, -хи, ж. Отрепье. У угорскихъ малороссовъ вообще платье. Святочні лахи.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя.
Наса́джувати, -джую, -єш, сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Чорт уже все поставив, тільки крил, шо вони хрестом, не почепе та каміння не насаде, бо й там хрест. 3) Разложить на току хлѣбъ для молотьбы. Домолочував жита: півкопи було насажено.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Скрикнути Cм. скрикувати.
