Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Жуброви́й, -а, -е. Зубровый. Третя трубонька та жубровая.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Осот, -ту, м. Растеніе: а) Cirsium arvense. б) Circaea lutiniana L. в) Sonchus arvensis L.
Повідцвітати, -та́ємо, -єте, повідцвіти́тися, -таємося, -єтеся, гл. Отцвѣсть (во множествѣ). Повідцвіталися вже проліски. У нас уже поодцвітався мак, а в вас і досі цвіте.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Обізвалось два ангела у притворі.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
