Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
Джо́лонка, -ки, ж. Дятелъ.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. говорити миттю. Говорить скороговоркой.
Однісінький, -а, -е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Трунва, -ви, ж. = труна. Скажу собі ізробити кедрову трунву. Ум. трунвонька, трунвочка.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл.
1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Най тобі мачуха сорочку вшиє.
2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. (Хату) околотом вшиває.
3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає.
