Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею».
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Рачок, -чка, м.
1) Ум. отъ рак.
2) Насѣк. Nepa cinerea.
2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ.
4) мн. Раст. = ракові шийки.
5) Родъ вышивки.
6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає.
