Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора.
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Обпарити Cм. обпарювати.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться.
Попрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. Рибальське знаряддя.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме.
Слизнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. І він, як муха в зіму, слиз. Слиз, наче кріз землю пішов.
