Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. б) Tormentilla vulgaris.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста.
Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.)
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Пересушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. пересуши́тися, -шуся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла, до сестри — пересушилася.
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
Талалайка, -ки, ж.
1) Болтунья. Баба-талалайка.
2) Особый родъ пѣсни.
