Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Застаткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка.
Короткий, -а, -е. 1) Короткій. Короткий той веселий вік дівочий. Пристав з короткими гужами.
2) Краткій.
8) коротка година, короткий час. Въ выраженіи: бодай на тебе коротка година (короткий час)! = бодай на тебе короте́ча! Ум. коротенький, коротесенький.
Кришка, -ки, ж.
1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає.
2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Солоней, -нею, м. Раст. Statice tomentella Boiss.
