Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чибрик

Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б)ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИБРИК"
Бескидський, -а, -е. Относящійся къ бескидам. Желех.
Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Словесність, -ности, ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. Н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.