Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

четверниця

Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВЕРНИЦЯ"
Баштонька, башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.
Виступити Cм. виступати.
Замі́жжя, -жя, с. Замужество. Та шо з того заміжжя? Як була дівкою, то було гуляєш, кілько хочеш, а тепер нема вже того. Лебед. у.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Тахелька, -ки, ж. Ум. отъ тахля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕТВЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.