Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його.
Капосний, -а, -е. Пакостный, вредный, злой, дрянной. Цить, капосний! Либонь не знає... ще й огризається, щеня! І в хату капосна баба не пусте.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Зустрічає його пророк Ілія.
Спімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Спімстився на мені.
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
Спокушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. спокуситися, -шуся, -сишся, гл. Впадать, впасть въ искушеніе.
Увага, -ги, ж.
1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Люде слухали з великою увагою. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи.
2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
