Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. Н. 159.

Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.

Колоситися, -шуся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То ячмінь колоситься. МВ. І. 14.

Кросно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кросна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кросна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижнего конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Н. п. Г. Барв. 422. Ум. кросенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.

Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися. Вх. Зн. 42.

Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.

Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).

Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.

Росхвіяти, -вію, -єш, гл. Растратить, промотать. Як почали гуляти, то геть чисто росхвіяли батьківську працю. Брацл. у.

Старшинувати, -ну́ю, -єш, гл. Начальствовать. Ну, каже змій, тепер хто більше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.