Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

четвірко

Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВІРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕТВІРКО"
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Роскуйовдитися, -джуся, -дишся, гл. = роскудлатися.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕТВІРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.