Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ.
Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Настала осінь, почалась моква. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть.
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур!
