Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный.
2) Совершенно отличный, иной.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Перепостити, -щу, -стиш, гл.
1) Пропостить извѣстное время.
2) Окончить постить.
Потрюхикати, -каю, -єш, гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу.
Приподобитися Cм. приподоблятися.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл.
1) Опирать, опереть, упирать, упереть.
2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло.
3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. То їх батько, жартувати не сперає.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. .
