Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Дотекти́ Cм. дотікати.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Звізда́, -ди́, ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ум. зві́здочка.
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила.
Кроїти, крою, -їш, гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Як будуть козаче то тіло кроїть.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій.
