Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Киринити, -ню, -ниш, гл.
1) Вскапывать, взрывать.
2) Приводить въ безпорядокъ.
8) Пачкать, марать.
Підстароста, -ти, м.
1) Помощникъ старости 1.
2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти.
Сороколатий, -а, -е. Имѣющій 40 заплатъ, оборванный (шуточно). Ех, брате, брате сороколатий, а на мені сімсот і чотирі.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила.
Хвороба, -би, ж.
1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я.
2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба!
3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш.
Чунтук, -ка, м.
1) Овчина съ курдючной овцы.
2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
