четверник
Четверник, -ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Cм. трійник, п'ятерик и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 460.
Том 4, ст. 460.